Діагностика гаймориту (риносинусіту) у Харкові

При підозрі на риносинусит у кабінеті ЛОР, 3D Томографія ви отримуєте комплексне обстеження (ендоскопічне, рентгенологічне, комп'ютерно-томографічне дослідження) з подальшим проведенням таблетованої, ін'єкційної (внутрішньом'язові уколи та крапельниці), та фізіотерапії.

Рентгенологічний метод дослідження залишається найшвидшими, доступним і легко здійсненним методом діагностики, необхідним як при первинному обстеженні пацієнтів, так і в процесі динамічного спостереження при більшості гострих і хронічних захворювань.

Гайморит (риносинусит)

Гайморит (риносинусит) - це запалення слизової оболонки порожнини носа з поширенням на приносові пазухи. Може бути інфекційного та алергічного походження.
Гайморит зазвичай розвивається як ускладнення простудного нежитю, через 7-10 днів після початку хвороби. До цього призводять 3 головні фактори:

• За рахунок набряку слизової оболонки порушується прохідність отвору (співустя) пазухи, іноді мають місце анатомічні аномалії розвитку, що перешкоджають дренуванню пазух (деформація носової перегородки, гіпертрофія носових раковин, поліпи).
• Уповільнення мерехтіння вій з 700 ударів на хвилину до 300, внаслідок дії бактерій, вірусів або алергенів. Це призводить до порушення транспортування слизу слизової оболонки навколоносових пазух та розростання колоній бактерій.
• Змінюється якість продуктів секреції у пазусі. Вона стає більш в'язким та сприятливим середовищем для розростання бактерій.

Пацієнт при цьому не відзначає ефекту від лікування, що проводиться, загальне самопочуття погіршується, хвороба затягується.

Симптоми гаймориту

• Закладеність носа.
• В'язкі густі виділення з носа білого, жовтого, зеленого, коричневого кольору.
• Головний біль.
• Лицьовий біль або відчуття тяжкості, найчастіше в ділянці щік або лоба, може бути одностороннім, посилюється при нахилі голови вперед.
• Підвищення температури тіла.
• Стек слизу по задній стінці глотки.
• Зниження нюху.
• Гнусий голос.

Для різних форм риносинуситу характерні найбільш типові симптоми:

• При гострому гаймориті (запаленні верхньощелепних пазух) відзначається біль і тяжкість в ділянці щік (або однієї щоки), що посилюється при нахилі голови вниз.
• При гострому фронтіті (запаленні лобових пазух) відзначається біль і тяжкість у лобовій ділянці, що посилюється при нахилі голови вниз.
• Для гострого етмоїдиту (запалення ґратчастих пазух) характерна гугнявість.
• Для гострого сфеноїдиту (запалення клиноподібних пазух) характерний постійний тупий головний біль.

Гострий гайморит може розвинутись після стоматологічних маніпуляцій, оскільки нижня стінка верхньощелепної (гайморової) пазухи межує з верхнім зубним рядом. Такий гайморит називається одонтогенним.

Діагностика

• При огляді порожнини носа (риноскопія): слизова оболонка носа червона, набрякла, носові ходи слизові або гнійні виділення.
• При ендоскопічному огляді носа, що дозволяє детальніше оглянути окремі ділянки, у деяких випадках це допомагає поставити діагноз, не вдаючись до рентгенографії. При ендоскопічному огляді носоглотки визначають стан і ступінь збільшення носоглоткової мигдалини (аденоїду).
• Рентгенографічне дослідження: дозволяє оцінити наявність патологічного процесу у верхньощелепних та лобових пазухах (що проявляється затемненням у відповідній пазусі на рентгені). За формою затемнення у багатьох випадках можна диференціювати катаральний синусит від гнійного (при гнійному визначається рівень рідини). Оцінка стану ґратчастих і клиноподібних пазух за рентгеном здебільшого скрутна. Тому більш інформативна конусно-променева комп'ютерна томографія.
  Лівосторонній гайморит:
  

• Конусно-променева комп'ютерна томографія придаткових пазух носа та верхньої щелепи дозволяє відразу точно виявити причину при одонтогенних верхньощелепних риносинуситах, сторонні тіла в порожнині носа і в придаткових пазухах.