Лікування гаймориту (риносинусіту) у Харкові.

При підозрі на риносинусит у кабінеті ЛОР, 3D Томографія ви отримуєте комплексне обстеження (ендоскопічне, рентгенологічне, комп'ютерно-томографічне дослідження) з подальшим проведенням таблетованої, ін'єкційної (внутрішньом'язові уколи та крапельниці), та фізіотерапії.

Рентгенологічний метод дослідження залишається найшвидшими, доступним і легко здійсненним методом діагностики, необхідним як при первинному обстеженні пацієнтів, так і в процесі динамічного спостереження при більшості гострих і хронічних захворювань.

Лікування гаймориту (риносинусіту)

Медикаментозна терапія

• Судинозвужувальні краплі та спреї в ніс коротким курсом (5-7 днів) – знімають набряк слизової оболонки, покращують відтік вмісту з пазух, полегшують надходження до пазух кисню.
• Спреї в ніс з антибіотиками та стероїдними гормонами.
• Системні антибіотики показані при гнійному синуситі, особливо при середньоважких та тяжких його формах. Призначають цефалоспорини, макроліди, фторхінолони.
• Нестероїдні протизапальні засоби.
• Муколітики - препарати, що розріджують вміст пазух.
• Рослинні препарати, що мають комплексну дію (протизапальну, імуномодулюючу, муколітичну).

Допоміжна терапія

• Промивання носа сольовим розчином або антисептиками самостійно в домашніх умовах за допомогою спеціальних пристроїв для носового душу, спреїв або спринцівки.
  
  
  Щоб очистити ніс від слизу, ми рекомендуємо застосовувати такі спреї: Хьюмер, Аква Маріс, Квікс, Аквалор, Долфін, Мірамістін, Спарклін.
  
  
  Приготування розчину для промивання носа: на літр кип'яченої води додати чайну ложку морської солі.
• У ЛОР-кабінеті проводять промивання носа та приносових пазух методом переміщення лікарських засобів (народна назва методу – «кукушка»).
  Пацієнту в одну ніздрю вливають розчин, з іншої ніздрі відсмоктують вміст за допомогою відсмоктування, при цьому пацієнт повторює куку, щоб розчин не потрапляв у ротоглотку.
  Процедура абсолютно безболісна та неінвазивна.
• При гнійному риносинусіті спочатку проводиться консервативна терапія - "кукушка".
  За відсутності позитивної динаміки (немає покращення), підтвердженої рентгенологічно, проводиться пункція (прокол) верхньощелепних пазух. Пазуху промивають антисептичним розчином і вводять до неї лікарську речовину.
  Перевагою цього методу є можливість швидкої евакуації гнійного вмісту (що призводить до зменшення головного та лицьового болю, покращення загального стану), прицільного введення в пазуху різних ліків.
  Отвір після проколу діаметром 1-2 мм заростає за кілька днів без наслідків.
  Пункція гайморової пазухи проводиться при:
• одонтогенний гайморит (причиною якого є патологія зубів верхньої щелепи);
• вираженого лицьового болю в проекції верхньощелепної пазухи з поширенням у лобову частину.

Ускладнення гаймориту

При несвоєчасному та неадекватному лікуванні можливі:

• Перехід процесу у хронічну форму.
• Перехід запалення на м'які тканини обличчя.
• Розповсюдження запалення на дихальні шляхи – бронхи (бронхіт) та легені (пневмонія), а також вуха (отит).
• Орбітальні (очні) ускладнення: гнійний процес поширюється на тканини очної ямки, що призводить до її гнійного запалення, утворення в ній гнійників. Може бути причиною незворотної втрати зору.
• Внутрішньочерепні ускладнення: абсцес (порожнина, заповнена гноєм) мозку, менінгіт (запалення мозкових оболонок), остеомієліт (запалення кісток черепа), енцефаліт (запалення мозкової тканини).
• Тромбоз кавернозного синуса (порожнини у твердій мозковій оболонці, в якій збирається венозна кров). При цьому відзначається сильний головний біль, екзофтальм (витрішені очі), судоми, кома (відсутність свідомості) та інші тяжкі порушення роботи нервової системи.
• Сепсис - поширення інфекції по всьому організму через кровотік.
• Ризик летального результату.

Профілактика гаймориту

• Профілактика простудних захворювань:
• уникати переохолодження, протягів;
• здоровий спосіб життя (прогулянки на свіжому повітрі, фізична активність та ін.);
• заняття спортом;
• загартовування.
• Своєчасне та адекватне лікування ГРВІ та інфекційного риніту (нежиті).
• Санація хронічних осередків інфекції (хронічний тонзиліт, хронічний вазомоторний риніт).
• Своєчасне лікування захворювань зубів верхньої щелепи, регулярне обстеження стоматолога.